Орден Слави



Орден Слави - створений для нагородження рядових і сержантів Радянської армії, а також молодших лейтенантів ВПС СРСР, був заснований 8 листопада 1943 року.

Орден Слави фото

Історія ордена Слава

У листопаді 1943 року разом з генеральським орденом Перемога, була заснована ще одна нагорода, орден Слави. На противагу генеральському ордену Перемоги ця нагорода призначалася для рядових і сержантів РСЧА, а також для лейтенантів ВПС СРСР.

Роботи над проектом ордена, з робочою назвою Орден Багратіона почалися у серпні 1943 року. Передбачалося що орден матиме 4 ступеня і стрічку помаранчево-чорних кольорів (кольори полум`я і диму). З 26 ескізів, наданих начальнику Головного управління тилу РСЧА генералу Хрульову, їм було відібрано чотири, які 2 жовтня 1943 року були представлені Сталіну.

В остаточному варіанті, Сталін вибрав дизайн Москальова Н.І., і запропонував зменшити кількість ступенів до трьох, по аналогії з орденами Суворова і Кутузова, при цьому погодився з пропозицією автора використовувати стрічку, аналогічну Георгіївській стрічці дореволюційній Росії. Крім цього, додавши, що перемоги без слави не буває, Сталін запропонував перейменувати нагороду в орден «Славы».

Остаточний дизайн нагороди був затверджений 23 жовтня 1943 року. Заснований орден Указом Президії Верховної Ради від 8 листопада 1943 року. В подальшому Статут ордена був частково змінений Указами Президії Верховної Ради від 26 лютого і 16 грудня 1947 року, і від 8 серпня 1957 року.

Орден Слави – п`ятикутна зірка, у центрі якої розташоване коло із зображенням Спаської вежі Московського кремля, у нижній частині стрічка з написом «СЛАВА», по краях кола лавровий вінок, стрічка і зірка на вежі емальовані червоною емаллю. Орден за допомогою кільця кріпиться до п`ятикутної колодки, яка обтягнута шовковою муаровою стрічкою з трьома чорними і двома помаранчевими смугами рівної ширини.

Радянський орден Слави один з унікальних орденів в історії нагородної системи СРСР, по-перше, він практично повторював по ідеології Георгіївський хрест, або як його ще називали «солдатський Георгій» дореволюційної Росії. Навіть розглядалося питання про узаконення Георгіївського хреста і прирівнювання його кавалерів до кавалерів ордена Слави. По-друге, їм нагороджувалися виключно послідовно від 3го до 1го ступеня. По-третє, нагорода всіх ступенів мала однакову стрічку. По-четверте, це був єдиний орден, яким нагороджувалися виключно солдати і сержанти (в авіації також і молодші лейтенанти).

Крім цього орден бойової Слави був один з небагатьох радянських орденів, яким нагороджувалися виключно люди. В історії відомо лише одне нагородження, що виходить за ці рамки, після успішного штурму укріплень супротивника на річці Вісла, усі солдати і сержанти першого батальйону 215 гвардійського полку були нагороджені орденом Слави, а через деякий час цю нагороду отримав і сам батальйон, який з того часу став іменуватися батальйоном Слави.


Кавалери ордена Слави

Для більш оперативного нагородження в умовах бойових дій, право нагороджувати орденом Слави 3 ступеня було передано командирам з`єднань, від бригади і вище, орденом Слави 2 ступеня - командувачам армій, а 1го ступеня, виключно Президії ВР СРСР. Після закінчення війни, з 26 лютого 1947, право нагородження усіма ступенями ордена Слави мала виключно ВР СРСР.

Перший указ про нагородження датується 13 листопада 1943 року, першим кавалером ордена Слави III ступеня став Малишев В.С. за те, що під час бою зміг наблизиться і знищити ворожий кулемет, який заважав наступу військ.

Першим кавалером, який отримав орден Слави III ступеня став сапер, сержант Ісраелян Г.А., який отримав свою нагороду 17 листопада 1943 року. В результаті Малишев є першою людиною, представленою до нагороди, яка отримала її пізніше, а Ісраелян фізично першим нагородженим орденом Слави.

Перше нагородження орденом Слави II ступеня відбулося 10 грудня 1943 року, кавалерами стали сапери 10-ї армії Західного фронту, рядові Баранов С.І. і Власов А.Г.

Перше нагородження орденом Слави I ступеня відбулося 22 липня 1944 року. Першими повними кавалерами стали помічник командира взводу, старший сержант Шевченко К.К. і сапер, єфрейтор Пітенін М.Т.

Оскільки виготовлені ордени відправлялися на різні ділянки фронту партіями, і там розподілялися серед штабів військових підрозділів, які мали право нагороджувати даними орденами, то нумерація орденів має значні розбіжності, і орден з низьким номером, по своїй даті може бути виданий пізніше, ніж орден з високим номером.

Орден Слави 1го ступеня під номером 1, отримав командир піхотного відділення, гвардії старший сержант Микола Залєтов (63-тя Гвардійська стрілецька дивізія Ленінградського фронту), указ Президії ВР СРСР від 5 жовтня 1944 року.

Знак ордена Слави I ступеня № 2 отримав боєць тієї ж 63-й Гвардійської стрілецької дивізії старшина Іванов В.С. (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року).

У зв`язку з плутаниною, що вноситься війною у документи, відомі випадки повторного нагородження орденом одного й того ж ступеня (найчастіше третього), однієї людини. Наприклад, Христенко Василь Тимофійович був нагороджений орденом Слави III ступеня 22 лютого 1944 року, а потім повторно 4 листопада 1944 року. Надалі Василь Тимофійович став повним кавалером Ордена слави (II ступеня - 24 грудня 1945 року і I ступеня - 15 травня 1946 року). Крім нього, ще три кавалера ордена Слави трьох ступенів, мали по чотири нагородження орденом. Ці кавалери: Алімурат Гаібов, розвідник 128ї гірничо-стрілецької дивізії (два ордена Слави II ступеня); Василь Налдін, навідник гармати 1071 винищувального протитанкового артилерійського полку; Олексій Петрукович, старшина 35-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Серед майже трьох тисяч повних кавалерів ордена Слави, четверо відзначені званням Героя Радянського Союзу. Ці кавалери: артилерист, гвардії старший сержант Альошин А.В .; льотчик-штурмовик, молодший лейтенант авіації Драченко І.Г .; морський піхотинець, гвардії старшина Дубинда П.Х .; артилерист, старший сержант Кузнєцов Н.І. (Отримав орден I ступеня тільки у 1980 році).

Крім цього, повними кавалерами ордена Слави є чотири жінки: снайпер, старшина Петрова Н.П .; кулеметниця 16-ї литовської дивізії, сержант Станіліене Д.Ю .; медсестра, старшина Ноздрачева М.С .; повітряний стрілець-радист 99-го окремого Гвардійського розвідувального авіаполку 15-ї повітряної армії, гвардії старшина Журкіна Н.А.

Кавалер двох Георгіївських хрестів, солдат Кузін С.Т., борючись у роки війни у рядах РСЧА, став кавалером двох орденів Слави.

Усього було проведено нагороджень орденом Слави 1го ступеня - 2674, 2го ступеня - 46473, 3го ступеня - 997 815.

Опис інших нагород ВВВ СРСР: Орден Олександра Невського молодша з полководницьких нагород Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Знак Відмінний підводник для того щоб відзначити рядовий і молодший командний склад підводного флоту СРСР.


Орден Слави у нагородній системі СРСР

старша нагорода
молодша нагорода

Ціна ордена Слави

Вартість ордена Слави залежить від його ступеня, типу, збереження і наявності документів. На сьогоднішній день ціна ордена у колекційному стані з документами стартує від:
Орден Слави 1 ступеня
1943-91 Слава 1 ступінь кількість ≈2674 шт. - 190000 грн.
Орден Слави 2 ступеня
1943 Тип 1 «Реверс з бортиком» кількість ≈1000 шт. - 70000 грн.
1944-45 Тип 2 «Тонкий» кількість ≈20000 шт. - 17000 грн.
1945-91 Тип 3 «Товстий» кількість ≈25500 шт. - 14000 грн.
Орден Слави 3 ступеня
1943 Тип 1 «Реверс з бортиком» кількість ≈900 шт. - 56000 грн.
1943 Тип 2 «годинник на 11:52» кількість ≈100000 шт. - 1500 грн.
1944-91 Тип 3 «1944-91» кількість ≈700000 шт. - 1400 грн.

Ціну оновлено станом на: 16.03.2021 р.

Різновиди ордена Слави I ступеня

Орден Слави I ступеня фото

Номери 1-3776

Золото 950 проби. Золотого вмісту у ордені - 28,6 ± 1,5 г Загальний вага-30,4 ± 1,5 г

Колекціонери поділяють два підвиди цього ордена. На більш ранніх варіантах, номера 1-3000 цифри циферблата на курантах московського кремля рельєфні, римські.

Пізніший варіант ордена, номери 3136-3776 відрізняється тим, що на циферблаті римські цифри замінені на абстрактні мітки. Крім цього, більш пізні варіанти мають ще ряд незначних відмінностей, так зірка на верхівці знака, перестала торкатись зовнішнього ободка, а внизу зникла канавка, між вежею і емальованою стрічкою.

Різновиди ордена Слави II ступеня

Тип 1 «Реверс з бортиком» 1943 рік

Орден Слави II ступеня тип 1 Реверс з бортиком фото

Номери 4–1773

Ордени другого ступеня виготовлялися зі срібла, з нанесенням позолоти на центральний медальйон.

Перші варіанти ордена мають на реверсі бортик висотою 1 мм по контуру зірки. Циферблат на Спаській вежі Московського кремля виконаний римськими цифрами, годинник вказує на 11:52.

Тип 2 «Тонкий» 1944-45 роки

Орден Слави II ступеня тип 2 Тонкий фото

Номери 747-18680

Другий тип ордена Слави 2 ступеня відрізняється від першого, відсутністю бортика по контуру зірки на реверсі.

В іншому знак ордена точно такий самий, як і першого типу, годинник також вказує 11:52 і виконаний з римськими цифрами. Товщина ордена становить 1-1,5 мм.

Тип 3 «Товстий» 1945-91

Орден Слави II ступеня тип 3 Товстий фото

Номери 15634-49365

Основною відмінністю третього типу ордена, є його товщина, яка тепер становить 1,75-2 мм. Крім цього, колекціонери розрізняють кілька видів «Товстого» ордена, що розрізняються годинником на Спаській вежі:
Гладкий циферблат (відсутні стрілки і мітки на годиннику), номери 15634-24687;
Годинник вказує 9:05, номери 25445-32647;
Годинник вказує 9.00, номери 24722-49395.

Різновиди ордена Слави III ступеня

Тип 1 «Реверс з бортиком» 1943 рік

Орден Слави III ступеня тип 1 Реверс з бортиком фото

Номери 6-955

Орден Слави 3 ступеня повністю виготовлявся зі срібла, з емалевим покриттям зірки і стрічки.

Відмінною особливістю першого типу, також, як і у другого ступеня ордена, є бортик шириною 1 мм, на реверсі по контуру зірки. Кремлівський годинник вказує час 11:52, цифри на циферблаті опуклі, римські. Серійний номер завдано штихелем вручну.

Тип 2 «годинник на 11:52» 1943 рік

Орден Слави III ступеня тип 2 годинник на 11:52 фото

Номери ≈ 1000-166000

Другий тип ордена Слави III ступеня, відрізняється відсутністю бортика шириною 1 мм по контуру зірки на реверсі.

Всі інші деталі, відповідають ордену першого типу, циферблат також виконаний римськими цифрами, а годинник вказують 11:52.

Тип 3 «1944-91» 1944-91 роки

Орден Слави III ступеня тип 3 1944-91 фото

Номери ≈ 130000-340000

Третій тип ордена виготовлявся починаючи з 1944 року, і відрізняється від попереднього тим, що на ньому час не дорівнює 11:52. Колекціонери розрізняють кілька варіантів цього типу ордена, у залежності від часу на годиннику і способу нанесення номера ордена:
Гладкий циферблат (відсутні стрілки і мітки на годиннику), номер штихелем, діапазон номерів ≈ 130000-340000;
Годинник вказує 10:12, номер штихелем, діапазон номерів ≈ 314000-405000;
Годинник вказує 9:00, номер штихелем, діапазон номерів ≈ 348000-367300;
Годинник вказує 12:10, номер штихелем, діапазон номерів ≈ 365000-391200;
Годинник вказує 15:02 номер штихелем, діапазон номерів ≈ 349784-421660;
Годинник вказує 9:05, номер штихелем, діапазон номерів ≈ 367705-626190;
Годинник вказує 9.00, номер завдано бормашиною, діапазон номерів ≈ 352828-813370;


Статут Ордена Слави

Орденом Слави нагороджуються особи рядового та сержантського складу Червоної Армії, а в авіації і особи, які мають звання молодшого лейтенанта, які проявили у боях за Радянську Батьківщину славні подвиги хоробрості, мужності і безстрашності.

Орден складається з трьох ступенів: I, II і III ступеня. Вищим ступенем ордена Слави є I ступінь. Нагородження проводиться послідовно: спочатку третьою, потім другою і, нарешті, першою ступеню.

Орденом Слави нагороджуються за те, що:

  • Увірвавшись першим у розташування противника, особистою хоробрістю сприяв успіху спільної справи;
  • Перебуваючи у танку який загорівся, продовжував виконувати бойове завдання;
  • У хвилину небезпеки врятував прапор своєї частини від захоплення противником;
  • З особистої зброї влучною стрільбою знищив від 10 до 50 солдатів і офіцерів противника;
  • У бою вогнем протитанкової рушниці вивів з ладу не менше двох танків противника;
  • Знищив ручними гранатами на полі бою або в тилу противника від одного до трьох танків;
  • Знищив вогнем артилерії або кулемета не менше трьох літаків противника;
  • Зневажаючи небезпеку першим увірвався в ДЗВТ (ДВТ, окоп або бліндаж) противника, рішучими діями знищив його гарнізон;
  • У результаті особистої розвідки встановив слабкі місця оборони противника і вивів наші війська у тил противника;
  • Особисто захопив у полон ворожого офіцера;
  • Вночі зняв сторожовий пост (дозор, секрет) противника або захопив його;
  • Особисто, з винахідливістю і сміливістю пробравшись до позиції противника, знищив його кулемет або міномет;
  • Будучи у нічний вилазці, знищив склад противника з військовим майном;
  • Ризикуючи життям, врятував у бою командира від небезпеки, яка загрожувала йому безпосередньо;
  • Нехтуючи особистої безпекою, у бою захопив ворожий прапор;
  • Будучи пораненим, після перев`язки знову повернувся у стрій;
  • З особистої зброї збив літак противника;
  • Знищив вогнем артилерії або міномета вогневі засоби противника, чим забезпечив успішні дії свого підрозділу;
  • Під вогнем супротивника виконав для наступаючого підрозділу прохід у дротяних загородженнях супротивника;
  • Ризикуючи життям, під вогнем противника надавав допомогу пораненим, впродовж ряду боїв;
  • Перебуваючи у підбитому танку, продовжував зі зброї танка виконувати бойове завдання;
  • Стрімко врізавшись на своєму танку у колону противника, зім`яв її і продовжив виконувати бойове завдання;
  • Своїм танком зім`яв одну або кілька гармат противника або знищив не менше двох кулеметних гнізд;
  • Перебуваючи в розвідці, добув цінні відомості про противника;
  • Льотчик-винищувач який знищив у повітряному бою від двох до чотирьох літаків-винищувачів противника або від трьох до шести літаків-бомбардувальників;
  • Льотчик-штурмовик який у результаті штурмового нальоту знищив від двох до п`яти танків противника або від трьох до шести паровозів, або підірвав ешелон на залізничній станції або перегоні, або знищив на аеродромі противника не менше двох літаків;
  • Льотчик-штурмовик який знищив у результаті сміливих ініціативних дій у повітряному бою один або два літаки противника;
  • Екіпаж денного бомбардувальника який знищив залізничний ешелон, підірвав міст, склад боєприпасів, пального, знищив штаб якого-небудь підрозділу противника, зруйнував залізничну станцію або перегін, підірвав електростанцію, підірвав греблю, знищив військове судно, транспорт, катер, знищив на аеродромі противника не менше двох літаків;
  • Екіпаж легкого нічного бомбардувальника який підірвав склад боєприпасів, пального, знищив штаб противника, підірвав залізничний ешелон, підірвав міст;
  • Екіпаж далекого нічного бомбардувальника який зруйнував залізничну станцію, підірвав склад боєприпасів, пального, зруйнував портове спорудження, знищив морський транспорт або залізничний ешелон, зруйнував або спалив важливий завод або фабрику;
  • Екіпаж денного бомбардувальника за сміливі дії у повітряному бою, в результаті чого було збито від одного до двох літаків;
  • Екіпаж розвідника за успішно виконану розвідку, у результаті якої були отримані цінні дані про противника.

Нагородження орденом Слави проводиться Указом Президії Верховної Ради СРСР.

Нагороджені орденами Слави всіх трьох ступенів удостоюються права на присвоєння військового звання:

  • рядові, єфрейтори і сержанти - старшини;
  • мають звання старшини - молодшого лейтенанта;
  • молодші лейтенанти в авіації - лейтенанта.

Орден Слави носиться на лівій стороні грудей і за наявності інших орденів СРСР розташовується після ордена «Знак Пошани» у порядку старшинства ступенів.



Author: Ivan Petrov
Updated: 2021-03-16 03:49:59