Орден Трудового Червоного Прапора



Орден Трудового Червоного Прапора став нагородою за видатні подвиги і заслуги перед Радянською державою і суспільством у області виробництва, науки, культури, літератури, мистецтва, освіти, охорони здоров`я, соціальної та інших сферах трудової діяльності.

Орден Трудового Червоного Прапора фото

Історія ордена Трудового Червоного Прапора

Нагорода була заснована як трудовий аналог Ордена Червоного Прапора, щоб відрізнити трудові подвиги, від бойових. Як орден РРФСР він був заснований 28.12.1920 року, так само його аналоги існували і у деяких інших союзних республіках. 7.09.1928 року орден Трудового Червоного Прапора був заснований як єдина Всесоюзна нагорода, 15 вересня того ж року був затверджений його статут. Пізніше до статуту був внесений ряд змін та доповнень, указами Президії Верховної Ради СРСР від 7.05.36р., 19.07.43р., 28.03.80р. і 18.07.80р.

Митцем, який створив дизайн першого варіанту ордена Червоного Прапора РРФСР став Куклінський С. І. Після встановлення ордена у якості всесоюзної нагороди, у 1928 році, дизайн був доопрацьований Купріяновим В.К., а автором дизайну зразка 1935 року став медальер Ленінградського Монетного Двору Голенецкій В.В.

Згідно зі статутом орденом Трудового Червоного Прапора можуть бути нагороджені громадяни СРСР, підприємства, установи, організації союзних і автономних республік, а також громадяни та підприємства установи організації інших держав, за видатні досягнення у праці.


Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора

Першим нагородженим орденом «Трудового Червоного Прапора» РРФСР був селянин Биховського повіту Гомельської губернії Менчук Микита, відзначений цією нагородою Постановою ВЦВК РРФСР від 28 липня 1921 року за самовідданий захист від льодоходу Чигиринського мосту.

Цікаво відзначити, що військові підрозділи також отримували цей, суто цивільний орден, за небойові заслуги. Так, наприклад, за героїчну боротьбу з повінню, орденом Трудового Червоного Прапора РРФСР були відзначені 2-га Приамурська стрілецька дивізія, 220-й Слов`янський полк 74-ї стрілецької дивізії і 19-й Авіазагін «Далекосхідний Ультиматум».

Незважаючи на заснування загальносоюзного ордена у 1928 році, орденські знаки для нього були виготовлені тільки у 1931 році, і нагородженим орденом Трудового Червоного Прапора СРСР до 1931 року видавали знаки трудових орденів тих республік, у яких вони жили і працювали. Надалі більшості таких нагороджених, республіканські знаки замінили на загальносоюзні.

Першими нагородженими орденом Трудового Червоного Прапора СРСР стали механіки Військово-повітряних сил Федотов В., Шелагін А. і Квятковський М. за активну участь у рятувальній експедиції по розшуку дирижабля «Італія», що зазнав аварії у районі Північного полюса.

Орден Трудового Червоного Прапора СРСР № 1 був вручений колективу Путилівського заводу у Ленінграді.

У зв`язку з тим, що статут нагороди передбачає повторне нагородження, за нові трудові заслуги, існують багаторазові кавалери ордена Трудового Червоного Прапора. Максимальна відоме нам число нагороджень цим орденом - шість. Шістьма орденами Трудового Червоного Прапора був нагороджений Смєляков Микола Миколайович. У роки Великої Вітчизняної війни він працював заступником головного металурга, начальником цеху і головним металургом заводу «Червоне Сормово» в місті Горький. Після війни Микола Миколайович працював на багатьох відповідальних посадах: директором заводу «Червоне Сормово», головою Горьківського раднаргоспу, міністром машинобудування СРСР і понад чверть століття - заступником міністра зовнішньої торгівлі СРСР.

Останнім нагородженим орденом Трудового Червоного Прапора у історії СРСР став Іоаким Георгійович Шароєв, завідувач кафедри Російської Академії театрального мистецтва Міністерства культури РРФСР. Він був нагороджений згідно з Указом Президента СРСР від 21 грудня 1991 року «за заслуги у розвитку радянського музичного та естрадного мистецтва».

Всього за час свого існування було зроблено понад 1224590 нагороджень орденом Трудового Червоного Прапора.

Опис інших нагород СРСР: Орден Знак Пошани нагорода за високі показники в промисловості, сільському господарстві, торгівлі, науковій, культурній та спортивній діяльності.


Орден Трудового Червоного Прапора у нагородній системі СРСР

Ціна ордена Трудового Червоного Прапора

Вартість ордена Трудового Червоного Прапора залежить від його типу, збереження і наявності документів. На сьогоднішній день ціна ордена у колекційному стані з документами стартує від:
1928-36 Тип 1 «Трикутник» ≈1680 шт. - 200000 грн.
1936-43 Тип 2 «Гвинтовий» ≈16700 шт. - 81000 грн.
1943-52 Тип 3 «Великий овал» на колодці ≈110000 шт. - 8100 грн.
1952-60 Тип 4 «Середній овал» на колодці ≈230000 шт. - 2000 грн.
1960-68 Тип 5 «Малий овал» на колодці ≈205000 шт. - 1600 грн.
1968-91 Тип 6 «Зеверс з канавкою» на колодці ≈595000 шт. - 1010 грн.

Ціну оновлено станом на: 25.09.2024 р.

Різновиди ордена Трудового Червоного Прапора

Тип 1 «Трикутник»

Орден Трудового Червоного Прапора Тип 1 Трикутник фото

Розміри: ширина - 38 мм, висота - 43 мм.

Номери: 26-2748

Перший тип був виконаний зі срібла, у формі шестерні, край якої прикрашений колосками пшениці. На шестерню накладений червоний трикутник, кутом вниз і вище медальйон із зображенням гідроелектростанції, позолоченим серпом і молотом, і червоним прапором, з написом «Пролетарі усіх країн єднайтеся». У нижній частині знака щиток з написом СРСР, розділений навпіл маленькою шестерінкою, що входить в зачеплення з основною шестернею знака.

Сам знак виготовлявся у вигляді двох частин, перша, безпосередньо медальйон у вигляді шестерінки, з емальованими елементами, другий - позолочені серп і молот, прикріплені до знаку за допомогою двох заклепок.

Реверс знака має поглиблення круглої форми і нарізний гвинт у центрі, для кріплення знака до одягу. У нижній частині реверса закруглене клеймо «МОНДВОР», виконане опуклими буквами. Номер ордена, розташовується нижче круглого поглиблення, і виконаний методом штампування. Розмір гайки ранніх знаків 28мм, пізніх 32мм.

Перша партія у 3674 ордена Трудового Червоного Прапора була виготовлена у 1931 році на Монетному Дворі. До 1936 року, і відповідно появи другого типу ордена, було виготовлено ще близько 1500 знаків, при цьому було вручено менше 2000 орденів. Усі неврученні ордени першого типу, згодом були повернуті на Монетний Двір, де їм на заміну були виготовлені знаки другого типу, з відповідними серійними номерами. У результаті можуть зустрічатися знаки ордена Трудового Червоного Прапора другого типу, з номерами характерними для першого типу ордена.

Тип 2 «Гвинтовий»

Орден Трудового Червоного Прапора Тип 2 Гвинтовий фото

Розміри: ширина – 38 мм, висота – 43 мм.

Номери: 2068-13250

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7.05.36 року був змінений опис знака. Новий знак також виготовлявся у вигляді шестерінки. По нижньому краю шестерінки напис «Пролетарі усіх країн єднайтеся». Напис у нижній частині розділений щитком з п`ятикутною червоною зіркою, з під щитка вправо і вліво виходять позолочені короткі пшеничні колоски. У центрі ордена медальйон обвитий вінком з дубового листя, у центрі якого зображено ГЕС і поточну воду, яка покрита синьою емаллю, зверху на них накладено позолочений серп і молот. Від внутрішньої лівої сторони медальйона, на позолоченому флагштоці розвивається Червоний Прапор, що покриває верхню частину медальйона і шестерні, на прапорі позолочений напис «СССР» (СРСР).

Сам орден Трудового Червоного Прапора другого типу складався з п`яти окремих частин, з`єднаних заклепками. Перша частина, безпосередньо медальйон, у вигляді шестерні, 2 - Червоний прапор, з написом «СССР», об`єднаний з позолоченим дубовим вінком, 3 - позолочені колосся пшениці, що кріпляться у нижній частині, 4 - червона емальована зірка, 5 - позолочені серп і молот.

Реверс нагороди гладкий, трохи увігнутий, з вісьмома заклепками, що з`єднують елементи ордена і нарізним штифтом у центрі. Клеймо «МОНДВОР» або на більш пізніх знаках «МОНЕТНИЙ ДВОР» розташоване вище нарізної гвинта. Номер розташований у нижній частині, найчастіше за все між заклепками, які утримують емалеву зірку і дубовий вінок, хоча зустрічаються і варіанти де клеймо розташоване трохи вище, між заклепками які кріплять дубовий вінок і серп з молотом. Нарізна гайка, для кріплення ордена кругла, діаметром 33 мм.

Тип 3 «Великий овал»

Орден Трудового Червоного Прапора Тип 3 Великий овал фото

Розміри: ширина – 37-38 мм, висота – 47-48 мм.

Номери: 21016- 135151

Поява третього типу ордена Трудового Червоного Прапора пов`язана з указом від 19 червня 1943 року, згідно з яким усі ордени, які мають круглу та овальну форму, тепер носилися на лівій стороні грудей, на п`ятикутній колодці, яка обтягнута шовковою муаровою стрічкою.

Орден набув вушко у верхній частині, через яке, за допомогою додаткового кільця, кріпився до п`ятикутної колодки, яка обтягнута шовковою муаровою стрічкою шириною 33 мм. Стрічка блакитного кольору, з синіми смугами шириною 4 мм по краях. Також замість ордена, дозволили носіння планки, обтягнуті орденською стрічкою.

Зовнішній вигляд аверсу знака, не зазнав змін. Основні зміни торкнулися конструкції знака. Тепер орден виготовлявся не з п`яти, а з трьох частин: 1 - безпосередньо сам знак, 2 - емальована зірка у нижній частині ордена, 3 - позолочені серп і молот у центрі ордена.

Реверс ордена втратив нарізний гвинт, і може бути, як практично плоским, так і з явним круглим поглибленням. Заклепок на реверсі залишилося три: дві у центрі, що кріплять серп і молот, одна у нижній частині ордена, що кріпить емальовану зірку. Перші варіант ордена, виготовлені у воєнні роки, не мали клейма, більш пізні, отримали клеймо «МОНЕТНИЙ ДВОР», розташоване вище центральних двох заклепок. Номер ордена розташовувався у нижній частині, вище нижньої заклепки, яка кріпить червону зірку.

Тип 4 «Середній овал»

Розміри: ширина – 38 мм, висота – 46 мм.

Номери: 134837-195912

Четвертий тип ордена, візуально нічим не відрізнявся від попереднього, третього. Єдина відмінність полягала в розмірі знака, його висота стала 46 мм, проти 47-48 мм у третього типу.

Тип 5 «Малий овал»

Орден Трудового Червоного Прапора Тип 5 Малий овал фото

Розміри: ширина – 37 мм, висота – 44-45 мм.

Номери: 195049-386261

П`ятий тип ордена Трудового Червоного Прапора отримав ще менші розміри, а крім цього, незначних змін зазнав дизайн самого знака. Цей тип досить легко відрізнити від попередніх двох, за розміром биків греблі, на задньому фоні. У п`ятого типу бики короткі, і практично не виходять з під рукояті серпа.

Крім цього, зустрічаються знаки, на яких картуш, накладений у центрі на колосся пшениці, не звужується догори, а має однаковий розмір вгорі і внизу.

Тип 6 «Реверс з канавкою»

Орден Трудового Червоного Прапора Тип 6 Реверс з канавкою фото

Розміри: ширина – 37 мм, висота – 44 мм.

Номери: 368602- 1261201

Шостий тип ордена Трудового Червоного Прапора з`явився приблизно у 1966 році і проіснував до розпаду СРСР. Основною відмінністю від попередніх типів ордена, стало кільцеподібне поглиблення діаметром приблизно 20 мм на реверсі знака. Усередині цього поглиблення знаходяться дві заклепки, що кріплять серп і молот, і клеймо, виконане у цьому типі опуклими буквами. Клеймо «МОНЕТНИЙ ДВОР» виконано у два рядки, слово «МОНЕТНИЙ» у вигляді півкола, повторюючи обриси поглиблення, і горизонтально написане «ДВОР».

На ранніх варіантах цього знака, номер ордена, також розташовувався всередині поглиблення, вище двох заклепок, пізніше номер перемістився у більш звичне місце, у нижню частину ордена, трохи вище нижньої заклепки.

Крім цього, колекціонери розрізняють два підвиди цього типу ордена, у першого, рукоять молота розташована вище леза серпа, у другого проходить під лезом.


Статут ордена Трудового Червоного Прапора

Орден Трудового Червоного Прапора заснований для нагородження за великі трудові заслуги перед Радянською державою і суспільством у області виробництва, науки, культури, літератури, мистецтва, народної освіти, охорони здоров`я, у державній, громадській та інших сферах трудової діяльності.

Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджуються:

  • громадяни СРСР;
  • підприємства, об`єднання, установи, організації, союзні і автономні республіки, краї, області, автономні області, автономні округи, райони, міста та інші населені пункти.

Орденом Трудового Червоного Прапора можуть бути нагороджені і особи, які не є громадянами СРСР, а також підприємства, установи, організації, населені пункти іноземних держав.

Нагородження орденом Трудового Червоного Прапора проводиться за великі досягнення у розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та інших галузей народного господарства, у підвищенні ефективності суспільного виробництва, за найвищі показники зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції, розробку і впровадження у виробництво більш досконалих технологічних процесів;

  • за стабільні високі результати у виконанні і перевиконанні планових завдань і прийнятих соціалістичних зобов`язань;
  • за великі успіхи у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності громадського тваринництва, збільшенні виробництва і продажу державі продуктів сільського господарства;
  • за великі заслуги у розвитку науки і техніки, впровадження новітніх досягнень у народне господарство, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що мають велике техніко-економічне значення;
  • за великі заслуги у зміцненні обороноздатності країни;
  • за особливо плідну діяльність у області радянської культури, літератури і мистецтва;
  • за великі заслуги у навчанні і комуністичному вихованні підростаючого покоління, підготовці висококваліфікованих кадрів у області охорони здоров`я, розвитку торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, побутового обслуговування населення, за особливі досягнення у розвитку фізичної культури і спорту;
  • за важливі заслуги у області державної та громадської діяльності, у зміцненні соціалістичної законності і правопорядку;
  • за великі заслуги у розвитку економічного, науково-технічного і культурного співробітництва між Союзом РСР та іншими державами.

Орден Трудового Червоного Прапора носиться на лівій стороні грудей і за наявності інших орденів СРСР розташовується після ордена Червоного Прапора.

Нагородження орденом Трудового Червоного Прапора СРСР провадиться Постановою Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР або його Президії (пізніше Президія Верховної Ради СРСР) за поданням центральних установ і відомств Союзу РСР, а також загальносоюзних центрів громадських організацій.



Author: Ivan Petrov
Updated: 2024-09-25 02:34:30