Орден Вітчизняної війни



Орден Вітчизняної війни - став першою нагородою, створеної у період ВВВ, а також першим радянським орденом, що мав поділ на ступені.

Орден Вітчизняної війни 1 і 2 ступеня фото

Історія ордена Вітчизняної війни

На початок Великої Вітчизняної війни нагородна система СРСР налічувала 6 нагород, але у запеклих сутичках з ворогом подвиги і інші героїчні дії відбувалися масово. До того ж статут існуючих нагород був вельми розпливчастим, і не давав чітких пояснень за які конкретно дії у бойовій ситуації нагороджувати бійців і командирів.

У квітні 1942 року, Йосип Віссаріонович Сталін, доручив начальнику Головного управління тилу РККА генералу Хрульову, розробити проект ордена для воїнів, які особливо відзначилися у боротьбі з фашистськими загарбниками. Роботу над проектом, з робочою назвою орден «За військову доблесть», вели художники Сергій Дмитрієв і Олександр Кузнєцов. Після представлення перших проектів нагород, орден вирішено було перейменувати, і він отримав свою остаточну назву «Орден Вітчизняної війни».

20 травня 1942 року орден Вітчизняної війни був заснований у своєму остаточному вигляді – п`ятикутна зірка, покрита червоною і білою емаллю, на тлі променів, що розходяться. Під зіркою схрещені гвинтівка з багнетом і шашка, у середині зірки золоте зображення серпа і молота, по колу напис «ОТЕЧЕСТВЕННАЯ ВОЙНА» (ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА). Спочатку орден за допомогою кільця кріпився до прямокутної колодки, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою червоного кольору, а після указу від 19 червня 1943 року, отримав гвинт на реверсі, за допомогою якого він кріпився до одягу. Крім цього у 1943 році до ордену була розроблена орденська стрічка, для носіння на планці. Стрічка шовкова, муарова, кольору бордо, з 1 однієї червоною смужкою шириною 5мм по центру для 1го ступеня, і двома червоними смужками шириною 3 мм по краях для другого ступеня. Матеріалом виготовлення для ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня було вибрано золото, 2го - срібло.

Також до ордену був розроблений статут, що конкретизував подвиги і бойові ситуації, за які він вручався, для ордена I ступеня таких бойових ситуацій було 30ть, II - 28. Бойові ситуації були ідентичними, основна відмінність полягала у цифрах. Так, наприклад, за три знищені батареї противника, покладався орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, за п`ять знищених батарей - першого ступеня, або «Той, хто під вогнем противника евакуював з поля бою 2 танки» отримував орден другого ступеня, за три евакуйованих танки вручали вже орден Вітчизняної війни першого ступеня.

Щоб своєчасно нагороджувати бійців і командирів, які відзначилися у боях, право вручати орден Вітчизняної війни було передано військовому командуванню - від командуючих фронтами і флотами до командирів корпусів включно. Нагородження орденами часто відбувалося у бойовій обстановці одразу ж після здійснення подвигу.


Кавалери ордена Вітчизняної війни

Перші нагородження відбулися у травні 1942 року. Нагородженими були артилеристи тридцять другого полку, які воювали на Харківському напрямку. Розрахунок капітана Івана Ілліча Криклія за два дні безперервного бою зміг повністю знищити 32 ворожих танка, коли частина розрахунку була вбита або важко поранена, старший сержант Смирнов, продовжив ведення вогню навіть після того як позбувся руки. За проявлені мужність і героїзм, а також за виконання норм статуту, Криклій і Смирнов були нагороджені орденом Вітчизняної війни першого ступеня, решта бійців розрахунку отримали орден другого ступеня.

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня за № 1 був отриманий сім`єю посмертно нагородженого Конюхова Василя Павловича, старшого політрука, заступника начальника політвідділу 52-ї стрілецької дивізії, за проявлену мужність і відвагу у боях під Ржевом у 1942 році.

Орденом Вітчизняної війни 2 ступеня за № 1 був посмертно нагороджений Ражкін Павло Олексійович, старший лейтенант, заступник начальника штабу з розвідки 155-ї танкової бригади, який багато разів особисто керував операціями, іноді проводячи розвідку боєм на танках.

Бували випадки, коли орденом першого ступеня нагороджувалися усі бійці які приймали участь у військовій операції, вперше таку честь мали моряки підводного човна К21, за атаку на флагманський лінкор флоту Німеччини Кірпіц.

Багато радянських солдат і офіцерів були нагороджені орденом Вітчизняної війни неодноразово. Максимальна відома кількість нагороджень однієї людини цим орденом, за подвиги у роки війни – п`ять разів. Цей кавалер Федоров Іван Євграфович, чотири ордени Вітчизняної війни I ступеня (3 бойових і 1 ювілейний) і один бойовий орден II ступеня.

Також велика кількість орденів Вітчизняної війни була вручена іноземцям, здебільшого тим, які воювали у рядах війська Польського, французького авіаполку «Нормандія-Неман», чехословацького корпусу, екіпажам кораблів Ленд-лізу.

Після війни орденом Вітчизняної війни були нагороджені десятки тисяч поранених воїнів, які з будь-яких причин не отримали нагород, до яких вони були подані під час боїв.

У 1985 році, на честь 40-річчя Великої Перемоги над фашизмом, орденом Вітчизняної війни були нагороджені усі живі на той момент ветерани війни.

Всього приблизно було зроблено нагороджень: орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня - 344000, 2го ступеня - 1028000. Ювілейним Вітчизняної війни 1 ступеня - 2054000, 2 ступеня - 5408000.

Опис інших нагород ВВВ СРСР: Орден Слави єдиний орден створений виключно для нагородження рядового та сержантського складу а також Знак Відмінний мінер за вміння оперативно і ефективно встановлювати мінні загородження, і відстежувати мінні загородження ворога.


Орден Вітчизняної війни у нагородній системі СРСР

старша нагорода
молодша нагорода
Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня »
« Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня

Ціна ордена Вітчизняної війни

Вартість ордена Вітчизняної війни залежить від його ступеня, типу, збереження і наявності документів. На сьогоднішній день ціна ордена у колекційному стані з документами стартує від:

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
1942-43 Тип 1 «Підвісний» кількість ≈23100 шт. - 27000 грн.
1943-91 Тип 2 «Гвинтовий» кількість ≈320000 шт. - 5400 грн.
1985 Тип 3 «Ювілейний» кількість ≈2500000 шт. - 270 грн.
Орден Вітчизняної війни 2 ступеня
Тип 1 «Підвісний» 1942-43 кількість ≈32200 шт. - 13000 грн.
Тип 2 «Гвинтовий» 1943-91 кількість ≈900000 шт. - 1300 грн.
Тип 3 «Ювілейний» 1985 кількість ≈5500000 шт. - 220 грн.

Ціну оновлено станом на: 05.09.2021 р.

Різновиди ордена Вітчизняної війни 1 ступеня

Тип 1 «Підвісний»

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня тип 1 Підвісний фото

Номери: 1-23920

Вага без колодки: 32,5±1,5 г. ширина - 48,0-51,1 мм. Розміри колодки 32*18 або 32*21,5 мм.

Перший тип ордена Вітчизняної війни був підвісним, на прямокутній колодці, яка обтягнута червоною муаровою стрічкою, і виготовлявся з моменту свого заснування, 20 травня 1942 року.

Усі знаки першого типу були виготовлені на Краснокамському Монетному Дворі (КМД). Орден, виготовлявся з чотирьох частин:

1) зовнішня, срібна п`ятикутна зірка з колом у центрі, покрита червоною і білою емаллю і написом «ОТЕЧЕСТВЕННАЯ ВОЙНА» (ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА) по колу, яка виготовлялася зі срібла 925 проби;
2) внутрішня золота зірка, з золота 583 проби, у вигляді променів, що розходяться, зі схрещеними шашкою і рушницею;
3) золоті серп і молот, накладені на центральну частину ордена;
4) прямокутна колодка, обтягнута червоною стрічкою з нарізним штифтом і гайкою на зворотному боці.

На реверсі у внутрішній золотій зірки у центрі круглий отвір, діаметром 16,5 мм, через який видно дві заклепки, що кріплять золоті серп і молот до зовнішньої зірки. Крім цього, на ранніх варіантах ордена, на реверсі золотої зірки може бути припаяна вертикальна шпилька, для додаткового кріплення до одягу, на більш пізніх варіантах, шпилька відсутня. Номер ордена завдано штихелем вручну, на внутрішній зірці на 7 годину по циферблату. Кріплення знака ордена до колодки, може бути, як безпосереднє, через кільце у верхній частині знака і нижній частині колодки, так і з застосуванням додаткового кільця між ними.

Тип 2 «Гвинтовий»

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня тип 2 Гвинтовий фото

Номери: 23970-327100

Вага 32,0 ± 1,5 г, вага золотої зірки - 14,5 ± 0,5 г, ширина - 48,0-51,2 мм. висота - 50,4-51,9 мм.

Поява другого типу ордена пов`язана з указом від 19 червня 1943 року, який наказує носити усі ордени, що мають форму зірки, на правій стороні грудей, на нарізну гвинті. Внаслідок цього орден «Вітчизняної війни» втратив колодку, і кільце на верхньому промені зірки. На реверсі зовнішньої зірки, у центрі, з`явився нарізний гвинт, який просмикувався через внутрішню зірку, і за допомогою маленької гайки, з`єднував дві частини разом.

Внутрішня золота зірка, у центральному отворі отримала три перемички, що з`єднуються у центрі навколо гвинта. Крім цього, у верхній частині внутрішньої зірки з`явилося клеймо «МОНЕТНЫЙ ДВОР» (МОНЕТНИЙ ДВІР), в один або два рядки. Варіанти без клейма, які іноді зустрічаються, є скоріше винятком, викликаним збієм у технологічному процесі при виготовленні орденів. Номер ордена перемістився на нижній промінь золотий зірки, і наносився штихелем.

Тип 3 «Ювілейний»

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня тип 3 Ювілейний фото

Номери: 451000- 2627900

Вага - 27,0 ± 1,5 г ширина - 43.5-45,0 мм. висота - 45,0-46,9 мм.

Поява третього типу ордену, пов`язана з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 березня 1985 року, згідно з яким на честь 40-річчя Великої Перемоги над фашизмом, орденом Вітчизняної війни були нагороджені усі живі на той момент ветерани війни.

Третій тип ордена повністю виготовлявся зі срібла 925 проби, у вигляді цільної конструкції, без накладних деталей, з позолоченою внутрішньою зіркою та серпом і молотом. На відміну від другого типу, один з позолочених променів внутрішньої зірки заходить під ефес шашки. Реверс нагороди був плоский, з шорсткостями, нарізним гвинтом і гайкою діаметром 33 мм. Клеймо «МОНЕТНЫЙ ДВОР» розташоване у верхній частині ордена і виконано опуклими буквами. Номер ордена вигравіруваний бор машинкою або штихелем, і має підкреслення, розташований нижче нарізної гвинта.

Виготовленням орденів Вітчизняної війни 1 ступеня третього типу займалися Московський і Ленінградський монетні двори, ПО «Російські самоцвіти», Московський, Броніцький і Талліннський ювелірні заводи.

Різновиди ордена Вітчизняної війни 2 ступеня

Тип 1 «Підвісний»

Орден Вітчизняної війни 2 ступеня тип 1 Підвісний фото

Номери: 1- 61450

Вага без колодки: 28,05 ± 1,5 г ширина - 43,5-45,0 мм. Розміри колодки 32*18 або 32*21,5 мм.

Аналогічно 1 ступеню ордена, 1 тип виготовлявся з чотирьох частин: зовнішньої зірки; внутрішньої зірки; золотих серпа і молота; колодки. Виробниками були Краснокамський Монетний Двір (КМД) і Московський Монетний Двір (ММД).

Відмінність від 1 ступеня полягала у тому, що внутрішня зірка виготовлялася не з золота, а з срібла 925 проби. Найчастіше внутрішня і зовнішня зірки з`єднані за допомогою пайки, хоча зустрічаються варіанти ММД де внутрішня і зовнішня зірка можуть бути з`єднані за допомогою заклепок. Ранні варіанти ордена мають на реверсі вертикальну шпильку, для додаткового кріплення до одягу. Крім цього, перші варіанти ордена кріпилися безпосередньо до колодки, через кільце, що відходить від верхнього променю, в більш пізніх варіантах, між колодкою і орденом додано додаткове кільце.

Тип 2 «Гвинтовий»

Орден Вітчизняної війни 2 ступеня тип 2 Гвинтовий фото

Номери: 34787- 985700

Вага - 24,6-28,1 г, ширина - 43,4-45,0 мм, висота 45,2-46,7 мм.

Другий тип ордена Вітчизняної війни з`явився після наказу від 19 червня 1943 року, згідно з яким ця нагорода тепер носилася на правій стороні грудей, на гвинтовому кріпленні. Знак втратив колодку і вушко на верхньому промені, а також отримав нарізний гвинт на реверсі.

Знаки другого типу виготовлялися з двох частин, безпосередньо самого знака, виготовленого зі срібла, у якому тепер внутрішня і зовнішня зірки виготовлялися як єдине ціле, і золотих серпа і молота, що кріпився за допомогою двох заклепок.

Виготовленням орденів другого типу займалися: Краснокамський Монетний Двір (КМД); Ленінградський Монетний Двір (ЛМД); Московський Монетний Двір (ММД) і Московський завод «Платінаприлад» (МЗПП). В результаті ордена різних виробників і різних років, мають десятки дрібних відмінностей, за варіантами виконання реверсу нагороди, нанесенням клейм монетного двору і номеру ордена.

Тип 3 «Ювілейний»

Орден Вітчизняної війни 2 ступеня тип 3 Ювілейний фото

Номери: 985701- 6715100

Вага: 26,5-27,5 г, ширина 44,4-45,0 мм, висота 46,2-46,9 мм.

Третій тип ордена з`явився у зв`язку з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 березня 1985 року, яким у зв`язку з 40 річницею перемоги у Великій Вітчизняній війні, передбачалося нагородження орденом усіх живих на той момент ветеранів.

Третій тип ордена був повністю виготовлений зі срібла, без накладних деталей, з позолоченими серпом і молотом. Реверс відзнаки плоский, з шорсткостями, без заклепок. Клеймо опукле, розташоване вище нарізного гвинта, в два рядки. Номер ордена розташований нижче гвинта, вигравіруваний бор машинкою або штихелем і підкреслений однією смугою.

Нагорода виготовлялася на наступних заводах: Московський Монетний Двір; Ленінградський Монетний Двір; Талліннський ювелірний завод; Московський ювелірний завод; Свердловський ювелірний завод; Ризький ювелірний завод; Бронницький ювелірний завод; Мстерский завод «Ювелір»; Ленінградське виробниче об`єднання «Російські Самоцвіти» і Калінінградський Бурштиновий комбінат.


Статут Ордена Вітчизняної війни

Орденом Вітчизняної війни 1 ступеня нагороджуються

  • Хто влучно вразив і зруйнував особливо важливий об`єкт у тилу противника;
  • Хто мужньо виконував свої обов`язки в екіпажі літака при виконанні бойового завдання, за яке штурман або льотчик нагороджені орденом Леніна;
  • Хто збив у повітряному бою, входячи до складу екіпажу:
    важкої-бомбардувальної авіації - 4 літаки;
    дальньої-бомбардувальної авіації - 5 літаків;
    ближньої-бомбардувальної авіації - 7 літаків;
    штурмової авіації - 3 літаки;
    винищувальної авіації - 3 літаки.
  • Хто вчинив, входячи до складу екіпажу:
    важко-бомбардувальної авіації - 20-й успішно-бойовий виліт;
    дальньої -бомбардувальної авіації - 25-й успішно-бойовий виліт;
    ближньої-бомбардувальної авіації - 30-й успішно-бойовий виліт;
    штурмової авіації - 25-й успішно-бойовий виліт;
    винищувальної авіації - 60-й успішно-бойовий виліт;
    дальньої -розвідувальної авіації - 25-й успішно-бойовий виліт;
    ближньої-розвідувальної авіації - 30-й успішно-бойовий виліт;
    коректувальною авіації - 15-й успішно-бойовий виліт;
    авіації зв`язку - 60-й успішно-бойовий виліт з посадкою на своїй території і 30-й успішно-бойовий виліт з посадкою у районі розташування своїх військ на території, зайнятій супротивником;
    транспортної авіації - 60-й успішно-бойовий виліт з посадкою на своїй території і 15-й успішно-бойовий виліт з посадкою у районі розташування своїх військ на території, зайнятій супротивником.
  • Хто організував чітке і безперервне управління авіаційними частинами;
  • Хто організував чітку і планомірну роботу штабу;
  • Хто зумів відновити пошкоджений літак, який здійснив вимушену посадку на території супротивника, і випустити його в повітря;
  • Хто зумів відновити не менше 10 літаків на передовому аеродромі під вогнем супротивника;
  • Хто під вогнем супротивника зумів вивезти всі запаси з аеродрому і, замінувавши його, не дав можливості супротивникові провести на ньому посадку літаків;
  • Хто особисто знищив 2 важких або середніх, або 3 легких танка (бронемашини) противника, або в складі гарматної обслуги - 3 важких або середніх, або 5 легких танків (бронемашин) противника;
  • Хто придушив вогнем артилерії не менше 5 батарей противника;
  • Хто знищив вогнем артилерії не менше 3-х літаків противника;
  • Хто, перебуваючи у екіпажі танка, успішно виконав 3 бойових завдання зі знищення вогневих засобів і живої сили супротивника або знищив у боях не менше 4-х танків супротивника або 4-х гармат;
  • Хто під вогнем супротивника евакуював з поля бою не менше 3-х танків, підбитих супротивником;
  • Хто, зневажаючи небезпеку, першим увірвався у ДЗВТ (ДВТ, окоп або бліндаж) противника, рішучими діями знищив його гарнізон і дав нашим військам можливість швидкого захоплення цього кордону;
  • Хто під вогнем супротивника навів міст, виправив переправу, зруйновані противником; хто під вогнем противника, за дорученням командування, особисто підірвав міст або переправу, щоб затримати рух противника;
  • Хто під вогнем супротивника встановив технічний або особистий зв`язок, виправив технічні засоби зв`язку, зруйновані противником, і тим самим забезпечив безперервність управління бойовими діями наших військ;
  • Хто під час бою особистим почином викинув гармату (батарею) на відкриту позицію і розстріляв впритул наступаючого супротивника і його техніку;
  • Хто, командуючи частиною або підрозділом, знищив переважаючі сили противника;
  • Хто, беручи участь у кавалерійському нальоті, врубився в групу противника і знищив її;
  • Хто з боєм захопив артилерійську батарею противника;
  • Хто, у результаті особистої розвідки, встановив слабкі місця оборони противника і вивів наші війська у тил ворога;
  • Хто, входячи до складу екіпажу корабля, літака або бойового розрахунку берегової батареї, втопив бойовий корабель або два транспорти противника;
  • Хто організував та успішно висадив морський десант на території супротивника;
  • Хто під вогнем противника вивів з бою свій пошкоджений корабель;
  • Хто захопив і привів у свою базу бойовий корабель противника;
  • Хто успішно здійснив постановку мінного загородження на підходах до баз противника;
  • Хто неодноразовим траленням успішно забезпечив бойову діяльність флоту;
  • Хто успішним усуненням пошкодження у бою забезпечив відновлення боєздатності корабля або повернення пошкодженого корабля у базу;
  • Хто відмінно організував матеріально-технічне забезпечення операції наших військ, що сприяло розгрому супротивника.

Орденом Вітчизняної війни 2 ступеня нагороджуються

  • Хто мужньо виконував свої обов`язки у екіпажі літака при виконанні бойового завдання, за яке штурман або льотчик нагороджені орденом Червоного Прапора;
  • Хто збив у повітряному бою, входячи до складу екіпажу:
    важко-бомбардувальної авіації - 3 літаки;
    дальньої-бомбардувальної авіації - 4 літаки;
    ближньої-бомбардувальної авіації - 6 літаків;
    штурмової авіації - 2 літаки;
    винищувальної авіації - 2 літаки.
  • Хто вчинив, входячи до складу екіпажу:
    важко-бомбардувальної авіації - 15-й успішно-бойовий виліт;
    дальньої-бомбардувальної авіації - 20-й успішно-бойовий виліт;
    ближньої-бомбардувальної авіації - 25-й успішно-бойовий виліт;
    штурмової авіації - 20-й успішно-бойовий виліт;
    винищувальної авіації - 50-й успішно-бойовий виліт;
    дальньої -розвідувальної авіації - 20-й успішно-бойовий виліт;
    ближньої-розвідувальної авіації - 25-й успішно-бойовий виліт;
    коректувальною авіації - 10-й успішно-бойовий виліт;
    авіації зв`язку - 50-й успішно-бойовий виліт з посадкою на своїй території і 20-й успішно-бойовий виліт з посадкою у районі розташування своїх військ на території, зайнятій супротивником;
    транспортної авіації - 50-й успішно-бойовий виліт з посадкою на своїй території і 10-й успішно-бойовий виліт з посадкою в районі розташування своїх військ на території, зайнятій супротивником.
  • Хто зумів відновити, освоїти і використовувати захоплений трофейний літак у бойових умовах;
  • Хто зумів відновити не менше 5 літаків на передовому аеродромі під вогнем супротивника;
  • Хто особисто артилерійським вогнем знищив 1 важкий або середній, або 2 легких танка (бронемашини) супротивника, або у складі гарматної обслуги - 2 важких або середніх, або 3 легких танка (бронемашини) противника;
  • Хто знищив вогневі засоби противника вогнем артилерії або мінометів, забезпечивши успішні дії наших військ;
  • Хто придушив вогнем артилерії або мінометів не менше 3-х батарей противника;
  • Хто знищив вогнем артилерії не менше 2-х літаків противника;
  • Хто своїм танком знищив не менше 3-х вогневих точок противника і тим сприяв просуванню нашої наступаючої піхоти;
  • Хто, перебуваючи у екіпажі танка, успішно виконав 3 бойових завдання зі знищення вогневих засобів і живої сили супротивника або знищив у боях не менше 3-х танків супротивника або 3-х гармат;
  • Хто під вогнем супротивника евакуював з поля бою 2 танка, підбитих супротивником;
  • Хто гранатами, пляшками з горючою сумішшю або вибуховими пакетами знищив на полі бою або у тилу противника ворожий танк;
  • Хто, керуючи частиною або підрозділом, оточеними супротивником, розбив супротивника, вивів свою частину (підрозділ) з оточення без втрати озброєння і військового майна;
  • Хто пробрався до вогневих позицій противника і знищив не менше одного знаряддя, трьох мінометів або трьох кулеметів противника;
  • Хто вночі зняв сторожовий пост (дозор, секрет) противника або захопив його;
  • Хто з особистої зброї збив один літак супротивника;
  • Хто, борючись з переважаючими силами противника, не здав ні п`яді своїх позицій і заподіяв противнику великих втрат;
  • Хто організував і підтримував у складних бойових умовах безперервний зв`язок командування з військами, які ведуть бій, і тим самим сприяв успіху операції наших військ;
  • Хто, входячи до складу екіпажу корабля, літака або бойового розрахунку берегової батареї, вивів з ладу або пошкодив бойовий корабель або один транспорт противника;
  • Хто захопив і привів у свою базу транспорт противника;
  • Хто своєчасним виявленням противника запобіг нападу на корабель, базу;
  • Хто забезпечив успішне маневрування корабля, у результаті чого був втоплений або пошкоджений корабель противника;
  • Хто вмілою і чіткою роботою забезпечив успішну бойову роботу корабля (бойової частини);
  • Хто організував безперебійне матеріально-технічне забезпечення частини, з`єднання, армії і тим самим сприяв успіху частини, з`єднання.

Нагородження орденом Вітчизняної війни може бути повторене за нові подвиги і відзнаки.

Орден Вітчизняної війни I ступеня носиться нагородженим на правій стороні грудей і розташовується після ордена Олександра Невського.

Орден Вітчизняної війни II ступеня носиться на правій стороні грудей і розташовується після ордена Вітчизняної війни I ступеня.



Author: Ivan Petrov
Updated: 2021-09-05 03:06:53